Недитячі образи дитячого спорту

На міжнародному дитячому турнірі в Польщі українська команда «Рух» U-16 зіткнулася з поведінкою, яка не має виправдання у спорті, в тому числі, дитячому. Йдеться про словесні образи, політичні провокації та психологічний тиск з боку представників польського клубу «Ракув» з Ченстохової під час півфінального матчу.

Турнір La Future Stars у Польщі був для нашої команди серйозним викликом. Ми їхали туди не в оптимальному складі: частина гравців і тренер уже представляли юнацьку збірну України, кілька дітей хворіли. Водночас це дало шанс молодшим футболістам – гравцям 2011 року народження – спробувати себе на рівні, де немає «прохідних» матчів. І з цим завданням наші хлопці впоралися гідно: перше місце в групі, чотири перемоги з п’яти матчів, дисциплінована й зріла гра для свого віку.

Саме тому те, що сталося в півфіналі проти польського «Ракува», заслуговує окремої розмови. Бо ми говоримо не про футбольний епізод, а про симптом значно глибшої проблеми.

Нас попередили, що матчі з цим клубом супроводжуються провокаціями. Інші українські команди вже стикалися з образами, жестами, спробами звести розмову з футболу до політики й відвертого зневажання українців. На жаль, ці застереження підтвердилися. Під час гри ми мали справу зі словесною агресією, психологічним тиском і поведінкою, яку аж ніяк спортивною не назвеш.

Принципово важливо: йдеться не про конфлікт між дітьми як такими. У підлітковому віці емоції, імпульсивність і копіювання моделей поведінки – річ зрозуміла. Але в цій історії межу перейшли дорослі. Тренери, які мають бути прикладом. Люди, які формують середовище, в якому діти вчаться реагувати на стрес, поразку, суперника. Коли саме дорослі дозволяють собі образи, виправдання агресії та демонстративну зневагу – це вже не про футбол. Це про відсутність професійної етики.

Попри всі обставини, наша команда дограла матч до кінця. Навіть у меншості, навіть за умов, коли всі спірні рішення трактувалися не на нашу користь, хлопці боролися й поступилися лише в серії пенальті. Для мене як тренера це найважливіше: молодці «рухівці» витримали тиск і не зламалися.

Хочу окремо наголосити: ми з повагою ставимося до Польщі й польського народу. Ми дуже цінуємо підтримку, яку ця країна надає Україні під час війни. Щиро вдячні за безпрецедентний збір коштів на генератори, які допоможуть не замерзнути українським містам. І саме тому вважаємо неприйнятним переносити поведінку окремих представників одного клубу на всю країну. Проблема не в національності й не в прапорі, а в конкретних людях і конкретних рішеннях, які вони ухвалюють на полі й поза ним.

Дитячий футбол – це не «нижча ліга» дорослого. Це окремий світ, де особливо важливо, які межі ми проводимо. Чи вчимо ми дітей поваги до суперника. Чи пояснюємо, що навіть у найскладніші часи є речі, які не можна робити. І чи готові ми, дорослі, нести відповідальність за власну поведінку.

Наш клуб не дозволить принижувати своїх вихованців через те, що вони українці. І поки з боку «Ракува» не пролунають вибачення та не буде зроблено висновків, ми не вважаємо можливим зустрічатися з цим клубом у майбутніх турнірах. Йдеться не про образи, а про принципи. Бо футбол, особливо дитячий, має залишатися територією гри, розвитку й поваги.